Лінії, структури, переломні моменти
Думка написати цей оглядовий історичний трактат зродилася під час видавничого форуму в Ґьотеборзі восени 2002 року. У людському мурашнику книжкового ярмарку мене смикнув за рукава директор видавництва WSOY Алексі Сілтала і без довгих передмов попросив написати для широкого кола читачів нову повну версію історії Фінляндії. Ідея була, звісно, привабливою, а що мене заохочували з усіх боків, то я таки наважився її зреалізувати.
Кожний історик, беручись до написання монографії, опирається на дослідження своїх попередників, однак постійно добирає факти і різні їхні інтерпретації, унаслідок чого постає цілком новий твір з власними акцентами та перспективами. Мета цієї праці – узагальнити найважливіші наукові досягнення останніх десяти-п’ятнадцяти років та вибудувати хронологічну цілісність, що водночас є моїм баченням історії Фінляндії.
Я прагнув послідовно проаналізувати становлення Фінляндії як суверенної нації та держави, що перебуває у постійній і часто суперечливій взаємодії з суспільним розвитком інших країн Балтійського регіону, Європи та світу загалом. Я хотів також звернути увагу на особливі природні ресурси Фінляндії, культурну специфіку й технологічний потенціал, бо саме ці чинники зумовили реакцію країни на впливи ззовні. Насамкінець, я мав намір показати, що численні переломні моменти в історії Фінляндії були випадковими результатами дивовижних ланцюгових реакцій всесвітньої історії.
Я щиро вдячний моїм редакторам Андерсові Бйорнсонові, Райнерові Кнапасові та Панові Пульмі за слушні зауваження і доповнення до рукопису, хоча, звісно, відповідальність за можливі огріхи беру цілком на себе. Книга видана за фінансової підтримки фонду Альфреда Корделіна і Шведського культурного фонду, яким я також щиро дякую.
Гельсінкі, серпень 2006
Генрик Мейнандер